Шановні міловчани!
Щороку в останню суботу листопада ми разом із українцями всього світу вшановуємо пам'ять жертв голодоморів: геноциду Українського народу 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років в Україні. Цього дня у Загальнонаціональній хвилині мовчання Україна схиляє голови в жалобі за мільйонами людей, життя яких у мирний час обірвала голодна смерть на найродючішій у світі землі.
Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною, став масштабною національною трагедією, яку підсилили переселення, тюрми, табори. Це – найдраматичніші сторінки української історії, які не мають аналогів в історії людства. Ніби за безжальним розрахунком було підрізане коріння українського народу, розчавлено й отруєно віками усталену мораль.
Тисячі й тисячі життів українців – це та ціна, яку наша нація заплатила за прагнення до свободи, бо Україна найактивніше опиралася становленню й утвердженню комуністичного тоталітарного режиму, маючи досвід власної державності у попередній період. І саме українське село стало центром опору більшовицькій політиці.
І сьогодні ми маємо все зробити, аби така трагедія не повторилася більше, щоб такого не сталося з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками. Ми повинні берегти нашу державу, бути єдині у творенні нашої України, тверді та свідомі у своєму виборі. Ми пам’ятаємо! Ми сильні!
Спільною молитвою вшануймо усіх жертв голодоморів, схилімо голови в глибокій жалобі і запалімо свічі пам’яті за тими, хто загинув голодною смерттю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
Збережімо мир та суспільну злагоду в соборній незалежній Україні, за яку боролися наші громадяни!
Вічна пам'ять загиблим і вічна слава Україні!
З повагою
Голова Міловської
райдержадміністрації Артур Король