Міловщина долучилася до обласної Інтернет-акції «Обитель-героїв». Пам’ятаємо наших земляків, які брали
участь в бойових діях Другої світової війни
Ляшенко Харитон Олександрович
Народився наприкінці позаминулого століття 13 серпня 1899 року у селі Микільське Міловського району. Дитинство і юність Харитона проходили в час розгулу реакції царської Росії, першої світової війни та революційних подій. Семирічним хлопчиком почав працювати пастухом, а в 11 років на рівні з дорослими обробляв землю місцевих багатіїв. Революційні події змінили життя багатьох людей. На початку січня 1918 року на Старобільщині ради взяли владу у свої руки.
За покликом більшовиків став на захист рідного краю. Він хоробро воював за землю, яку йому дала радянська влада, у лавах першої кінної армії С.М.Будьонного і К.Є.Ворошилова.
Тільки-но відгриміли залпи громадянської війни, Харитон Ляшенко повертається в рідне село Микільське відбудовувати зруйноване війною господарство. Але раптом… війна!
У грудні 1941 року Харитона Олександровича Ляшенка призвано на війну із с.Микільське.
Майже одночасно пішли на фронт батько і його сини - Іван та Василь. Сім’я пізнала на собі гіркоту відступу, й радощі перемог. Було йому 42 роки. Звідси його направляють у 303 саперний батальйон. Вивчивши саперну справу разом з іншими бійцями, Харитон Олександрович приймає перше бойове «хрещення» біля села Верхня Бужковка, із 186 солдатів після бою залишилося живими 20, які попадають в полон до ворога. Військовополонених переводили із табору в табір. Згодом Харинон Олександрович опинився на станції Шептухівка. Після табору лікувався вдома.
Після визволення Міловського району Харитон Олександрович з`явивися у райвійськкомат, і знову направили його на фронт в 692 полк. Влітку відважного бійця поранило. Підлікувавшись, наш земляк потрапив у 141 окремий мінометний полк, який знаходивсь неподалік Святогорська, у його складі він пройшов з боями до останніх днів війни. Щоб розповісти його подвиги, потрібна книга.
За виявлені мужність і відвагу Ляшенко Харитон Олександрович нагороджений орденом Слави третього ступеня. Орденом Слави другого ступеня нагороджено за винятковий подвиг на Сандомирському плацдармі, де наші війська стояли з осені 1944 по зиму 1945 року. Особливо Харитон Олександрович відзначився при штурмуванні Берліну. За героїзм виявлений в боях, старший сержант нагороджений орденом Слави першого ступеня.
День Перемоги солдат зустрів у Берліні.
Повернувшись у рідне село Микільське, відроджував народне господарство, працював заступником голови колгоспу «Колос», потім бригадиром тракторної бригади. У 1960 році Харитон Олександрович пішов на заслужений відпочинок, але майже два десятиріччя по мірі сил допомогав своєму колгоспу, вів велику громадську роботу.
У 80-х роках Ляшенко Харитон Олександрович з сім’єю переїхав в м.Запоріжжя, де й помер 6 липня 1998 року, недоживши до свого століття 2 місяці. Похований Харитон Олександрович Ляшенко на міському кладовищі з військовими почестями.
Ми знову йдемо до вічного вогню,
Рокам ніколи пам’яті не стерти
Про тих, хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті…
Матеріали надані Микільським сільським Будинком культури.
